Останні роки на території м. Миколаєва та взагалі на території України виникло питання, пов’язане з бродячими собаками, які становлять загрозу для безпеки життя людей. Воно набуло масштабного резонансу та висвітлюється у ЗМІ.

 

Суспільство розділилось на дві групи: одна група дотримується напрямку стерилізації та розміщення собак у притулках, інша група підтримує евтаназію тварин.

 

Гострота питання багато чим пояснюється, а саме побоюваннями громадян стати жертвою нападу - кожен четвертий опитаний вважає, що ризик великий.

 

Перший в Європі закон про покарання мучителів тварин було прийнято у Великобританії в 1822 році. Наступною покарання за жорстке поводження з тваринами на законодавчому рівні ввела Польща. Всесвітню федерацію захисту тварин створили лише у наступному столітті – у 1953 році, а Міжнародне товариство захисту тварин – у 1959-му. Через рік після злиття двох цих організацій в одну, в 1982 році був прийнятий історичний документ – Всесвітня хартія природи, в якій на глобальному рівні закріпили норму, що усім живим істотам повинна бути надана можливість на безпечне існування. У 2002 році Німеччина стала першою з європейських країн, яка закріпила захист тварин на конституційному рівні.

 

У практиці Європейського суду з прав людини є випадки, що вирішувались на користь позивачів, що постраждали від нападу собак. Наприклад, є рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2011 року. Деякі витяги з цього документу:

        

«Заявниця скаржилась на те, що напад на неї 24 жовтня 2000 р. зграї бродячих собак порушив її права на фізичну недоторканість. Напад мав тяжкі наслідки для її здоров’я, які, з огляду на її похилий вік і відсутність фінансових коштів для оплати медичної допомоги, заподіяли їй серйозні фізичні і моральні страждання.

        

Європейський суд вважає, що заявниця мала зазнати стрес і психологічну травму в результаті нападу, а також в результаті упущень влади, встановлених в цій справі, а саме відхилення її позовів у порядку цивільного судочинства про компенсацію шкоди і направлення її з однієї установи до іншої без присудження компенсації. При оцінці страждань, які заявниця зазнала, слід також врахувати, окрім її важкої фінансової ситуації, похилого віку і погіршеного стану здоров’я, те, що вона отримала можливість користуватися безкоштовною медичною допомогою і ліками лише після закінчення двох з половиною років  після події.

        

Європейський суд, встановивши порушення позитивних зобов’язань держави, оцінюючи зазначені обставини на справедливій основі, присудив заявниці 9 000 євро як компенсацію моральної шкоди».

До адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради неодноразово надходять звернення щодо відлову безпритульних тварин, їх стерилізації та підбору трупів тварин. Зазначені заявки передаються на виконання до КП «Центр захисту тварин».

 

Звертаємо увагу мешканців, що з вищезазначених питань вони можуть безпосередньо звертатись до КП «Центр захисту тварин» за телефонами: 47-21-93, 47-21-92.

з інтернету